Людина у відкритому космосі без скафандра не вибухне і не перетвориться миттєво на кригу, як це часто показують у фільмах. Однак уже приблизно через 10–15 секунд вона втратить свідомість через нестачу кисню, а далі рахунок ітиме буквально на хвилини.

Головна небезпека вакууму — різке падіння тиску. Гази в організмі почнуть швидко розширюватися, повітря виходитиме з легенів, а гази у травному тракті та інших порожнинах збільшуватимуться в об’ємі.

При цьому тіло не розірве. Шкіра, судини та сполучні тканини достатньо міцні, щоб утримувати його цілісність навіть за сильної декомпресії.

Найгірше, що можна зробити у такій ситуації, — затримати дихання. Повітря, яке швидко розширюється в легенях, здатне пошкодити тканини та спричинити легеневу баротравму.

Крім того, різкий перепад тиску може призвести до потрапляння газових бульбашок у кровообіг. У найтяжчому випадку це загрожує небезпечними ушкодженнями мозку.

Ще один ефект пов’язаний із водою в організмі. За дуже низького тиску її температура кипіння різко падає, тому волога на поверхні тканин може почати переходити в пару навіть за температури тіла.

Йдеться, зокрема, про сльози, слину та вологу на язику. Подібні процеси можуть відбуватися і на поверхні дихальних шляхів.

За даними ранніх досліджень NASA, тривале перебування в умовах, близьких до вакууму, може спричиняти сильний набряк тканин. Водночас кров у судинах не «закипає» у звичайному сенсі, оскільки всередині кровоносної системи зберігається власний тиск.

Один із найвідоміших реальних випадків стався у грудні 1966 року під час випробувань скафандра. Технік Джим ЛеБлан опинився в умовах різкого падіння тиску через несправність кисневого шланга.

Він залишався при свідомості близько 14 секунд. Перед тим як знепритомніти, ЛеБлан відчув, що волога на його язику почала закипати.

Команда швидко відновила тиск у камері, після чого він прийшов до тями. Серйозних тривалих неврологічних наслідків у нього не зафіксували.

Саме цей випадок показав, що короткочасне перебування у вакуумі не обов’язково є миттєво смертельним. Якщо тиск відновити дуже швидко, частину ушкоджень ще можна уникнути або вилікувати.

Критичним чинником залишається гіпоксія — гостра нестача кисню. Приблизно через дві хвилини вона вже може призвести до незворотних порушень роботи органів і смерті.

Теоретично врятувати людину після короткого перебування у вакуумі можливо. Але в реальному космосі це надзвичайно складно, адже іншому астронавту довелося б за лічені секунди дістатися до потерпілого та повернути його у герметичне середовище.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover