
Світ майже напевно перевищить критичний поріг глобального потепління у 1,5 градуса, який країни домовилися не перетинати за Паризькою кліматичною угодою. В ООН попереджають, що без різкого скорочення викидів парникових газів температура на планеті до кінця століття може зрости на 2,8 градуса порівняно з доіндустріальним періодом.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш визнав, що досягнення головної мети Паризької кліматичної угоди стає дедалі менш імовірним. Ще 2015 року світові лідери домовилися докладати зусиль, щоб обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 градуса.
Однак більш ніж через десять років після підписання угоди людство продовжує збільшувати викиди парникових газів. Основними джерелами забруднення залишаються спалювання вугілля, нафти та природного газу.
За словами Гутерреша, наслідки глобального потепління вже набули руйнівного характеру. У різних регіонах світу фіксують смертоносні повені, надзвичайно сильні хвилі спеки та масштабні лісові пожежі.
Стихійні лиха забирають людські життя, завдають значних економічних збитків і поглиблюють соціальну нерівність. Особливо сильно страждають найбідніші країни та громади, які зробили найменший внесок у глобальні викиди парникових газів.
Генсек ООН наголосив, що навіть якщо перевищення температурного порогу уникнути не вдасться, важливо зробити його якомога меншим. Кожна додаткова частка градуса збільшує ризики для людей, економіки та природних екосистем.
За оцінками Програми ООН з навколишнього середовища UNEP, світ ще може обмежити потепління до 1,7–1,8 градуса до середини століття. Проте для цього глобальні викиди парникових газів необхідно щороку скорочувати більш ніж на 6% до 2035 року порівняно з рівнем 2025-го.
Поки що світ рухається у протилежному напрямку, адже загальні викиди продовжують зростати. Через це розрив між необхідними кліматичними заходами та реальними діями урядів залишається значним.
Водночас виконавча директорка UNEP Інгер Андерсен звернула увагу на досягнення у сфері відновлюваної енергетики. За її словами, після ухвалення Паризької угоди розвиток чистих джерел електроенергії відбувався значно швидше, ніж очікували експерти.
Зростання світових потужностей відновлюваної енергетики виявилося утричі швидшим за попередні прогнози. Особливо стрімко розвивалася сонячна енергетика, темпи поширення якої перевищили очікування приблизно у сім разів.
Натомість використання вугілля для виробництва електроенергії збільшувалося повільніше, ніж прогнозували раніше. В ООН вважають ці результати доказом того, що технологічні можливості для скорочення викидів уже існують.
Однак самих технологічних змін недостатньо без відповідних політичних рішень. Якщо уряди продовжать нинішню політику, до кінця XXI століття середня глобальна температура може підвищитися приблизно на 2,8 градуса.
Навіть повне виконання амбітних кліматичних зобов’язань, які країни включають до своїх національних планів, дозволить обмежити потепління лише приблизно до 2,1 градуса. Це все одно значно перевищує ціль, погоджену в Парижі.
Гутерреш заявив, що проблема скорочення викидів дедалі більше перетворюється на проблему політичного лідерства. Він закликав уряди прискорити ухвалення рішень, оскільки можливостей для стримування кліматичних змін стає менше.
Черговим майданчиком для переговорів стане 31-ша Конференція ООН зі зміни клімату, яка відбудеться в турецькій Анталії. На ній держави мають обговорити подальші заходи для скорочення викидів та адаптації до наслідків глобального потепління.
Турецька сторона, яка головуватиме на конференції, вже запропонувала встановити глобальну мету з електрифікації. Йдеться про розширення використання електроенергії в різних секторах економіки.
Водночас екологічні організації наголошують, що така ініціатива повинна передбачати використання саме чистої електроенергії. На їхню думку, збільшення електрифікації необхідно поєднувати з розвитком сонячних і вітрових електростанцій.
Ще одним важливим питанням переговорів стане фінансова допомога країнам, що розвиваються. Учасники мають визначити, яку підтримку повинні надавати промислово розвинені держави для захисту від кліматичних ризиків та адаптації до нових умов.
Одним із прикладів небезпечних погодних явищ стали повені, які останніми днями охопили іспанську Валенсію. На тлі таких подій Антоніу Гутерреш закликав світових лідерів не відкладати кліматичні рішення, наголосивши, що кожна частка градуса потепління та кожен рік зволікання мають значення.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover






