Після перетворення Сонця на білого карлика зовнішні планети можуть втратити стабільні орбіти набагато швидше, ніж передбачали попередні моделі. У більшості змодельованих сценаріїв серйозні зміни починалися протягом кількох мільярдів років після завершення активної еволюції зорі.

Приблизно через п’ять мільярдів років Сонце має вичерпати основні запаси водню та перетворитися на червоного гіганта. Після скидання зовнішніх оболонок від нього залишиться білий карлик.

Раніше вважалося, що Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун після цього зможуть залишатися на стабільних орбітах ще десятки або навіть сотні мільярдів років. Нові комп’ютерні симуляції показали значно менш стабільний сценарій.

Науковці змоделювали сотні варіантів подальшої еволюції зовнішньої частини Сонячної системи. Приблизно у 90% сценаріїв вона ставала нестабільною протягом трьох мільярдів років після перетворення Сонця на білого карлика.

Однією з причин можуть стати нерівномірні викиди речовини під час втрати Сонцем маси. Це здатне змінити гравітаційний баланс, через що планети можуть зближуватися, переходити на інші орбіти або залишати Сонячну систему.

В окремих сценаріях планету може повністю викинути у міжзоряний простір. Водночас комп’ютерне моделювання не означає, що саме такий розвиток подій обов’язково реалізується.

Для Землі небезпечні зміни можуть початися значно раніше. Під час переходу Сонця у фазу червоного гіганта воно сильно розшириться й потенційно може поглинути нашу планету, а підвищення температури зробить Землю непридатною для життя ще до завершення еволюції зорі.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover