Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google

Ядерний заряд справді може стати способом захисту Землі від великого астероїда, якщо часу на інші методи вже не залишиться. Нове моделювання показало, що вибух поблизу 160-метрового космічного тіла здатен зруйнувати більшу частину його структури та різко змінити рух уламків.

Ідея не в тому, щоб обов’язково садити апарат на астероїд і бурити його, як у фантастичних фільмах. Такий об’єкт може хаотично обертатися, мати нерівну поверхню та слабку структуру, тому встановити заряд усередині було б надзвичайно складно.

У космосі звичайна вибухова хвиля працює не так, як в атмосфері. Основну роль у такому сценарії відіграє рентгенівське випромінювання від ядерного вибуху.

Воно різко нагріває поверхню астероїда, через що частина матеріалу випаровується і вилітає назовні. Цей викид створює імпульс, який може змінити швидкість об’єкта, а всередині астероїда одночасно поширюється ударна хвиля.

Дослідники провели три детальні тривимірні моделювання. За основу вони взяли форму та пористу структуру астероїда Бенну, а для оцінки міцності використали дані про реальні метеорити.

Серед них був Челябінський метеорит, який вибухнув над Росією у 2013 році, а також метеорит Аба-Пану, що впав у Нігерії у 2018 році. Це дозволило зробити модель ближчою до поведінки справжніх космічних тіл.

В одному зі сценаріїв заряд розмістили приблизно за 10 метрів від поверхні астероїда. Через 145 мілісекунд після вибуху 98,2% матеріалу зазнало повного руйнування.

Близько 97% уламків при цьому рухалися швидше, ніж потрібно для подолання власного тяжіння астероїда. Це означає, що значна частина речовини вже не могла б просто впасти назад і зібратися в одне тіло одразу після вибуху.

Цікаво, що вибух на відстані 25 метрів у певний момент дав ще ширше ураження поверхні. Причина в тому, що рентгенівське випромінювання охопило більшу площу, хоча загалом до астероїда дійшло менше енергії.

Через 68 мілісекунд у цьому сценарії було пошкоджено 92,6% астероїда. Для вибуху на відстані 10 метрів у той самий момент показник становив 78,1%.

Втім, це ще не означає, що проблему гарантовано вирішено. Головне питання — що станеться з уламками далі.

Частина фрагментів може залишитися достатньо великою, щоб і далі становити загрозу для Землі. Інший варіант — уламки з часом можуть частково зібратися знову під дією гравітації.

Саме тому дослідники поки не називають ядерний вибух універсальним рішенням. Але моделювання показує, що в крайньому випадку такий метод справді може працювати і потенційно стати останнім засобом планетарного захисту.