
Астрономи виявили у Чумацькому Шляху загадкове джерело радіовипромінювання, яке надсилає потужні сигнали щонайменше з 2005 року. За два десятиліття науковці зафіксували понад 30 сплесків активності, але досі не можуть точно визначити, що саме приховується на відстані до 110 тисяч світлових років від Землі.
Незвичайний космічний об’єкт отримав позначення VT J1906+0849. Його виявили під час аналізу архівних спостережень радіотелескопів, причому серед змінних радіоджерел огляду VLASS він виявився найяскравішим.
Дослідженням керувала аспірантка Каліфорнійського технологічного інституту Джессі Міллер. Її команда встановила, що загадкове джерело розташоване приблизно за 50–110 тисяч світлових років від Землі, ймовірно, у Рукаві Косинця-Лебедя нашої галактики.
Найбільше астрономів здивувала тривалість активності об’єкта. У 1996 році прилади не виявляли в цій точці помітного радіовипромінювання, однак від 2005 року його фіксували понад 30 разів.
При цьому інтенсивність сигналів постійно змінювалася. Найвищу активність зареєстрували у 2014 році, а новий потужний спалах відбувся у 2025-му.
Частотні характеристики випромінювання також виявилися незвичайними. Положення максимуму радіоспектра змінювалося в межах від 0,8 до 2,2 ГГц, що допомогло дослідникам оцінити можливі фізичні процеси всередині системи.
Додаткову інформацію вдалося отримати завдяки архівним спостереженням в інфрачервоному діапазоні. Астрономи знайшли випромінювання на чотирьох довжинах хвиль, зокрема спектральну лінію на 2,146 мікрометра, яка стала важливою підказкою для подальшого аналізу.
Спочатку вчені припускали, що джерелом сигналів може бути активне ядро далекої галактики з надмасивною чорною дірою. Проте характеристики випромінювання не відповідали очікуваним параметрам такого об’єкта.
Не підійшла й версія про звичайну зорю зі спалахами активності. VT J1906+0849 виявився приблизно в мільярд разів яскравішим за такі зорі, а його потужність значно перевищує показники відомих магнітно-активних подвійних систем.
Дослідники також розглядали можливість існування магнітної катаклізмічної змінної зорі, але різниця в яскравості сягала приблизно 100 тисяч разів. Гіпотезу про спалах нової зорі відкинули через надто тривалий період радіоактивності об’єкта.
Деякі характеристики нагадують поведінку пульсара в Крабоподібній туманності. Однак загадкове джерело демонструє значно швидші коливання інтенсивності випромінювання, тому й це пояснення не задовольнило науковців.
Наразі найбільш імовірною вважають версію про компактний космічний об’єкт — чорну діру або нейтронну зорю, яка поглинає речовину зі свого оточення. Подібні процеси спостерігають у мікроквазарах, зокрема в системі SS 433.
За цією гіпотезою, навколо компактного тіла утворюється диск із речовини, яка поступово наближається до нього. Частина енергії вивільняється у вигляді потужних струменів частинок, відомих як релятивістські джети.
Взаємодія таких струменів зі щільним потоком речовини може створювати інтенсивне синхротронне випромінювання. Саме цей механізм розглядають як можливе пояснення незвичайних радіосигналів.
Щільний диск також може блокувати рентгенівське випромінювання, через що загадкова система залишається непомітною для рентгенівських телескопів. За оцінками дослідників, її розміри не перевищують орбіту Юпітера, а розширення відбувається дуже повільно.
Окремо астрономи розглянули питання можливого штучного походження сигналів. Однак характеристики випромінювання не відповідають типовим очікуванням щодо технологічних радіопередач позаземних цивілізацій.
Зокрема, штучний передавач для економії енергії, ймовірно, використовував би вузьку смугу частот. Натомість VT J1906+0849 випромінює в широкому діапазоні, що свідчить на користь природного астрофізичного походження сигналів.
Точна природа загадкового джерела поки залишається невідомою. Дослідники сподіваються, що майбутні широкомасштабні огляди неба дозволять виявити інші подібні об’єкти та встановити механізм виникнення їхнього незвичайного випромінювання.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover






