Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Величезні маси бурих водоростей саргасуму дедалі частіше захоплюють узбережжя Карибського моря, Південної Флориди та Мексиканської затоки. Під час розкладання вони виділяють токсичні гази, забруднюють пляжі, ускладнюють рибальство та можуть завдавати шкоди морським екосистемам.
Ще кілька десятиліть тому саргасум був звичайною частиною океанської екосистеми. Плавучі зарості цих бурих водоростей у Саргасовому морі були своєрідним домом для риб, креветок, крабів та інших організмів.
Однак із 2011 року ситуація змінилася. На узбережжях Карибів та Південної Флориди почали регулярно з’являтися величезні скупчення водоростей, які отримали назву Великий атлантичний пояс саргасуму.
У 2025 році його біомаса перевищила 37,5 мільйона тонн, а вчені прогнозують, що нові сезони можуть встановити чергові рекорди.
Дослідники довго шукали причини стрімкого поширення саргасуму. Серед можливих пояснень називали надходження добрив у річки Амазонку та Конго, збільшення кількості поживних речовин в океані, пил із Сахари, зміни температури води та океанських течій.
Нове дослідження показало, що проблема може бути складнішою. Вчені припускають: саргасум міг перейти до самопідживлюваного циклу.
Плавучі зарості водоростей утворюють цілу екосистему. У них живуть численні морські організми, які залишають після себе поживні речовини. Коли старі водорості відмирають і розкладаються, вони повертають ці речовини у воду, створюючи умови для росту нових поколінь саргасуму.
Фактично водорості почали формувати середовище, яке саме підтримує їхнє існування.
Щоб перевірити цю теорію, науковці створили математичну модель розвитку саргасуму. Вона змогла відтворити великі спалахи водоростей у 2011–2022 роках та передбачити масштаби цвітіння у 2023 і 2024 роках.
Дослідники вважають, що Великий атлантичний пояс саргасуму, ймовірно, залишиться постійним явищем. Тому головне завдання тепер — не лише прибирати водорості з узбереж, а й навчитися використовувати їх.
Саргасум уже розглядають як сировину для виробництва біопалива. З нього можна отримувати біогаз, біоетанол, біонафту та водень без використання сільськогосподарських земель.
Також водорості використовують як добриво після спеціальної обробки, яка видаляє надлишок солі та небажані домішки. У Мексиці та Бразилії саргасум застосовують навіть для створення будівельних матеріалів.
Науковці вважають, що перетворення саргасуму з екологічної проблеми на ресурс може допомогти регіонам, які найбільше потерпають від його навали.
